2011 р.
29.12.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів
Опублікована стаття «Пам’яті Ольги Сергіїв».
Ольга Сергіїв народилася 23 липня 1914 р. у м. Києві, її мама – Ізидора П. Косач-Борисова була рідною сестрою Лесі Українки.
26.12.2011 Нова стаття про Лесю Українку
Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Поезії».
Справді, можна висловити припущення, що більшість поезій першої збірки “На крилах пісень” і набагато більше згаданих тут віршів з другої – “Думи і мрії” – постали таки в Колодяжному чи під враженням його природи.
22.12.2011 Нова стаття про Лесю Українку
Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Повість «Приязнь».
Це твір про шляхи, методи й наслідки виховання двох подруг-ровесниць – селянської дівчини Дарки й панночки Юзі – дочки поміщиків.
19.12.2011 Нова стаття про Лесю Українку
Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Криниця творчої снаги».
Все ж деякі речі про Волинь і з виразним волинсько-поліськими барвами написані таки в Колодяжному. До них належить оповідання “Одинак”.
15.12.2011 Нова стаття про Лесю Українку
Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Крижовими дорогами Полісся».
До сусіднього села Любитова “великим шляхом” Косачі їздили скупатися в озері. Його Леся Українка перепливала, жартуючи, що Байрон, мовляв, перепливав, будучи калікою, Ла Манш, а вона хоч Любитівське озеро.
12.12.2011 Нова стаття про Лесю Українку
Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Гості Колодяжного».
Часто приїздили до Колодяжного друзі батьків по “Старій Громаді” – Є. Трегубов і В. Науменко, які до того ж були завзятими мисливцями.
8.12.2011 Нова стаття про Лесю Українку
Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Іван Франко в Колодяжному».
Чи не найяскравішою фіґурою серед косачівських гостей був Іван Франко. Якби не Косачі, то, очевидно, ніколи так би й не ступила нога Каменяра на волинську землю.
5.12.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів
Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Родинний світець у Колодяжному».
Українська сім’я Косачів, яка значну частину свого життя проводила, так би мовити, на колесах, найкраще почувала себе у своїй центральній дворянській садибі в Колодяжному.
1.12.2011 Нова стаття про Лесю Українку
Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Місто лесиної “Надії”».
Саме у Луцьку дев’ятирічною дівчиною Леся написала свій перший вірш “Надія” – схвильований відгук на заслання в Сибір її дорогої тітки Олени Антонівни Косач.
28.11.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів
Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Ізидора Косач-Борисова».
Ізидора Петрівна проживе понад дев’яносто літ. Буде свято зберігати пам’ять про Лесю Українку й доноситиме свої незабутні враження про неї новим поколінням, для яких кожна деталь про поетесу – цілий скарб.
24.11.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів
Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Микола Петрович Косач».
Регулярна родинна кореспонденція була неодмінним атрибутом культури Косачів, а в ті часи лист взагалі виконував особливу багатогранну функцію.
21.11.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів
Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Оксана Петрівна Косач-Шимановська».
Як це характерно для Лесі! Перші слова не про себе, не про свій стан здоров’я у критичний момент, а про сестру – докір батькам за те, що недоглянули.
17.11.2011 Нова стаття про Лесю Українку
Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Ольга Косач-Кривинюк».
Вони були взаємно прикладами для себе – Леся й Ольга, шляхетні жінки з роду Косачів.
14.11.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів
Закінчуємо публікацію статті «Рід Драгоманових-Косачів: долі й архіви». Сьогодні – розділ «Використання архівів».
Невеличку частинку архіву О. П. Косач-Кривинюк передала на тимчасове збереження в Українську вільну академію наук у США І. П. Косач-Борисова.
10.11.2011 Нова стаття про Лесю Українку
Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Леся Українка».
У 1910 році, три літа після останнього побуту на Волині, три роки до смерті Леся Українка неначе посилає свою душу з Єгипту у рідні сторони.
7.11.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів
Продовжуємо публікацію статті «Рід Драгоманових-Косачів: долі й архіви». Сьогодні – розділ «Архів Ізидори Косач-Борисової».
Завдяки візиту М.Г.Жулинського до Ольги Юріївни Сергіїв в Україну повернулися неоціненної ваги меморії та частина фотоархіву Косачів і Драгоманових.
3.11.2011 Нова стаття про Лесю Українку
Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Михайло Петрович Косач».
Приват-доцент Косач читає курси загальної метеорології, електростатики й електромагнетизму, механічної теорії тепла, рентгенівських променів.
29.10.2011 Нова стаття про українського діяча
Опубліковано статтю «Доля: Олекса Стефанович».
Гнаний емігрантськими вітрами, після двох ув’язнень, примусової праці в Німеччині, після тяжких і виснажливих митарств О. Стефанович приїхав до США й оселився у Бафало.
25.10.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів
Продовжуємо публікацію статті «Рід Драгоманових-Косачів: долі й архіви». Сьогодні – розділ «Доля архіву Лесі Українки».
Відтак після подій 1917–20 рр. архівні матеріали Драгоманових-Косачів, що зберігалися в родинному маєтку в Гадячі, розпорошились.
21.10.2011 Нова стаття про Лесю Українку
Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Петро Антонович Косач».
Петро Косач добре знав світову літературу, був першим критиком і цінителем творів дружини (Олени Пчілки), дочки (Лесі Українки), сина (Михайла Обачного), невістки (Грицька Григоренка), фінансував більшість їх видань.
17.10.2011 Нова стаття про українського діяча
Опубліковано статтю «“Заради ідеї всього прекрасного і справедливого”».
В однокімнатному „голубнику” Світличних у столиці України збирався гурт людей, які діяльною незрадливою любов’ю посвятилися Україні – Іван Світличний, Василь Симоненко, Василь Стус, Іван Дзюба, Євген Сверстюк та інші.
13.10.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів
Продовжуємо публікацію статті «Рід Драгоманових-Косачів: долі й архіви». Сьогодні – розділ «Історія роду: на еміграції».
О. П. Косач-Кривинюк, залишаючи Львів, передала деякі архівні матеріали, зокрема й недруковану інтимну лірику Лесі Українки, її особисті книги на збереження до НТШ у Львові.
9.10.2011 Нова стаття про Лесю Українку
Починаємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Олена Пчілка».
”Цивільною відвагою” Олени Пчілки захоплювалася Олена Теліга, а принциповістю й незламністю – Дмитро Донцов. Він накреслив її портрет.
5.10.2011 Нова стаття про українського діяча
Опубліковано статтю «Доля: Людмила Івченко (Коваленко)».
Як письменниця, Л. Коваленко співпрацювала у „Наших днях”, „Часі”, „Арці”, „Молодому житті”, „Нових днях”, щоденнику „Свобода”, була редактором жіночого журналу „Громадянка”.
1.10.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів
Продовжуємо публікацію статті «Рід Драгоманових-Косачів: долі й архіви». Сьогодні – розділ «Історія роду: під більшовицьким пануванням».
Більшовики удосконалили методи боротьби з українськими родовитими аристократичними гніздами – стерли з лиця землі Драгоманівську садибу в Гадячі, знищили її маєток Зелений Гай.
27.09.2011 Нова стаття
Опублікована стаття «Український пантеон у С. Бавнд Бруку».
Ідея Храму-Пам’ятника як символічного надгробка над мільйонами невідомих могил героїв, які віддали життя за Україну, та жертвам голодомору 1932-33 рр., а також проект цвинтаря належить Архієпископу Мстиславові.
21.09.2011 Нова стаття про українського діяча
Опубліковано статтю «Доля: Олександр Вельничук».
Однією з призабутих постатей в діаспорі і зовсім не відомою в Україні є Олександр Вельничук (1895 – 1959) – учасник визвольних змагань, громадський діяч, письменник, митець.
17.09.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів
Починаємо публікацію статті «Рід Драгоманових-Косачів: долі й архіви». Сьогодні – розділ «Історія роду: до Першої світової війни».
Леся Українка духовно врятувала націю, яка вже пробудилася, але лишалася ще не свідома свого стану. Тобто з’ява «духа нації» – Лесі Українки – була обумовлена і модельована новою свідомістю і нею ж викликана.
13.09.2011 Нова стаття
Опублікована стаття «Музейництво і музеї в Україні».
Музеї – гордість і слава кожної нації, її еліти. Відомі музеї є культурними символами міст, на території яких розташовуються.
11.09.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів
Опублікована стаття «Під покровом роду Драгоманових-Косачів».
Листування з Роберто Гаабом відкрило переді мною ще одну непересічну особистість славного роду Драгоманових-Косачів. Він немало часу присвятив розшуку родичів.
9.09.2011 Нова стаття про українського діяча
Опубліковано статтю «Михайло Черешньовський: штрихи до портрета».
Творчість Михайла Черешньовського належить до епохальних явищ українського мистецтва. Його могутній талант наполегливо й болісно пробивав собі дорогу серед складних перипетій 20-го століття.