Початкова сторінка

Тамара Скрипка

Персональний сайт

?

2011 р.

29.12.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів

Опублікована стаття «Пам’яті Ольги Сергіїв».

Ольга Сергіїв народилася 23 липня 1914 р. у м. Києві, її мама – Ізидора П. Косач-Борисова була рідною сестрою Лесі Українки.

Більше інформації…

26.12.2011 Нова стаття про Лесю Українку

Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Поезії».

Справді, можна висловити припущення, що більшість поезій першої збірки “На крилах пісень” і набагато більше згаданих тут віршів з другої – “Думи і мрії” – постали таки в Колодяжному чи під враженням його природи.

Більше інформації…

22.12.2011 Нова стаття про Лесю Українку

Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Повість «Приязнь».

Це твір про шляхи, методи й наслідки виховання двох подруг-ровесниць – селянської дівчини Дарки й панночки Юзі – дочки поміщиків.

Більше інформації…

19.12.2011 Нова стаття про Лесю Українку

Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Криниця творчої снаги».

Все ж деякі речі про Волинь і з виразним волинсько-поліськими барвами написані таки в Колодяжному. До них належить оповідання “Одинак”.

Більше інформації…

15.12.2011 Нова стаття про Лесю Українку

Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Крижовими дорогами Полісся».

До сусіднього села Любитова “великим шляхом” Косачі їздили скупатися в озері. Його Леся Українка перепливала, жартуючи, що Байрон, мовляв, перепливав, будучи калікою, Ла Манш, а вона хоч Любитівське озеро.

Більше інформації…

12.12.2011 Нова стаття про Лесю Українку

Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Гості Колодяжного».

Часто приїздили до Колодяжного друзі батьків по “Старій Громаді” – Є. Трегубов і В. Науменко, які до того ж були завзятими мисливцями.

Більше інформації…

8.12.2011 Нова стаття про Лесю Українку

Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Іван Франко в Колодяжному».

Чи не найяскравішою фіґурою серед косачівських гостей був Іван Франко. Якби не Косачі, то, очевидно, ніколи так би й не ступила нога Каменяра на волинську землю.

Більше інформації…

5.12.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів

Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Родинний світець у Колодяжному».

Українська сім’я Косачів, яка значну частину свого життя проводила, так би мовити, на колесах, найкраще почувала себе у своїй центральній дворянській садибі в Колодяжному.

Більше інформації…

1.12.2011 Нова стаття про Лесю Українку

Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Місто лесиної “Надії”».

Саме у Луцьку дев’ятирічною дівчиною Леся написала свій перший вірш “Надія” – схвильований відгук на заслання в Сибір її дорогої тітки Олени Антонівни Косач.

Більше інформації…

28.11.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів

Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Ізидора Косач-Борисова».

Ізидора Петрівна проживе понад дев’яносто літ. Буде свято зберігати пам’ять про Лесю Українку й доноситиме свої незабутні враження про неї новим поколінням, для яких кожна деталь про поетесу – цілий скарб.

Більше інформації…

24.11.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів

Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Микола Петрович Косач».

Регулярна родинна кореспонденція була неодмінним атрибутом культури Косачів, а в ті часи лист взагалі виконував особливу багатогранну функцію.

Більше інформації…

21.11.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів

Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Оксана Петрівна Косач-Шимановська».

Як це характерно для Лесі! Перші слова не про себе, не про свій стан здоров’я у критичний момент, а про сестру – докір батькам за те, що недоглянули.

Більше інформації…

17.11.2011 Нова стаття про Лесю Українку

Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Ольга Косач-Кривинюк».

Вони були взаємно прикладами для себе – Леся й Ольга, шляхетні жінки з роду Косачів.

Більше інформації…

14.11.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів

Закінчуємо публікацію статті «Рід Драгоманових-Косачів: долі й архіви». Сьогодні – розділ «Використання архівів».

Невеличку частинку архіву О. П. Косач-Кривинюк передала на тимчасове збереження в Українську вільну академію наук у США І. П. Косач-Борисова.

Більше інформації…

10.11.2011 Нова стаття про Лесю Українку

Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Леся Українка».

У 1910 році, три літа після останнього побуту на Волині, три роки до смерті Леся Українка неначе посилає свою душу з Єгипту у рідні сторони.

Більше інформації…

7.11.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів

Продовжуємо публікацію статті «Рід Драгоманових-Косачів: долі й архіви». Сьогодні – розділ «Архів Ізидори Косач-Борисової».

Завдяки візиту М.Г.Жулинського до Ольги Юріївни Сергіїв в Україну повернулися неоціненної ваги меморії та частина фотоархіву Косачів і Драгоманових.

Більше інформації…

3.11.2011 Нова стаття про Лесю Українку

Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Михайло Петрович Косач».

Приват-доцент Косач читає курси загальної метеорології, електростатики й електромагнетизму, механічної теорії тепла, рентгенівських променів.

Більше інформації…

29.10.2011 Нова стаття про українського діяча

Опубліковано статтю «Доля: Олекса Стефанович».

Гнаний емігрантськими вітрами, після двох ув’язнень, примусової праці в Німеччині, після тяжких і виснажливих митарств О. Стефанович приїхав до США й оселився у Бафало.

Більше інформації…

25.10.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів

Продовжуємо публікацію статті «Рід Драгоманових-Косачів: долі й архіви». Сьогодні – розділ «Доля архіву Лесі Українки».

Відтак після подій 1917–20 рр. архівні матеріали Драгоманових-Косачів, що зберігалися в родинному маєтку в Гадячі, розпорошились.

Більше інформації…

21.10.2011 Нова стаття про Лесю Українку

Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Петро Антонович Косач».

Петро Косач добре знав світову літературу, був першим критиком і цінителем творів дружини (Олени Пчілки), дочки (Лесі Українки), сина (Михайла Обачного), невістки (Грицька Григоренка), фінансував більшість їх видань.

Більше інформації…

17.10.2011 Нова стаття про українського діяча

Опубліковано статтю «“Заради ідеї всього прекрасного і справедливого”».

В однокімнатному „голубнику” Світличних у столиці України збирався гурт людей, які діяльною незрадливою любов’ю посвятилися Україні – Іван Світличний, Василь Симоненко, Василь Стус, Іван Дзюба, Євген Сверстюк та інші.

Більше інформації…

13.10.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів

Продовжуємо публікацію статті «Рід Драгоманових-Косачів: долі й архіви». Сьогодні – розділ «Історія роду: на еміграції».

О. П. Косач-Кривинюк, залишаючи Львів, передала деякі архівні матеріали, зокрема й недруковану інтимну лірику Лесі Українки, її особисті книги на збереження до НТШ у Львові.

Більше інформації…

9.10.2011 Нова стаття про Лесю Українку

Починаємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Олена Пчілка».

”Цивільною відвагою” Олени Пчілки захоплювалася Олена Теліга, а принциповістю й незламністю – Дмитро Донцов. Він накреслив її портрет.

Більше інформації…

5.10.2011 Нова стаття про українського діяча

Опубліковано статтю «Доля: Людмила Івченко (Коваленко)».

Як письменниця, Л. Коваленко співпрацювала у „Наших днях”, „Часі”, „Арці”, „Молодому житті”, „Нових днях”, щоденнику „Свобода”, була редактором жіночого журналу „Громадянка”.

Більше інформації…

1.10.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів

Продовжуємо публікацію статті «Рід Драгоманових-Косачів: долі й архіви». Сьогодні – розділ «Історія роду: під більшовицьким пануванням».

Більшовики удосконалили методи боротьби з українськими родовитими аристократичними гніздами – стерли з лиця землі Драгоманівську садибу в Гадячі, знищили її маєток Зелений Гай.

Більше інформації…

27.09.2011 Нова стаття

Опублікована стаття «Український пантеон у С. Бавнд Бруку».

Ідея Храму-Пам’ятника як символічного надгробка над мільйонами невідомих могил героїв, які віддали життя за Україну, та жертвам голодомору 1932-33 рр., а також проект цвинтаря належить Архієпископу Мстиславові.

Більше інформації…

21.09.2011 Нова стаття про українського діяча

Опубліковано статтю «Доля: Олександр Вельничук».

Однією з призабутих постатей в діаспорі і зовсім не відомою в Україні є Олександр Вельничук (1895 – 1959) – учасник визвольних змагань, громадський діяч, письменник, митець.

Більше інформації…

17.09.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів

Починаємо публікацію статті «Рід Драгоманових-Косачів: долі й архіви». Сьогодні – розділ «Історія роду: до Першої світової війни».

Леся Українка духовно врятувала націю, яка вже пробудилася, але лишалася ще не свідома свого стану. Тобто з’ява «духа нації» – Лесі Українки – була обумовлена і модельована новою свідомістю і нею ж викликана.

Більше інформації…

13.09.2011 Нова стаття

Опублікована стаття «Музейництво і музеї в Україні».

Музеї – гордість і слава кожної нації, її еліти. Відомі музеї є культурними символами міст, на території яких розташовуються.

Більше інформації…

11.09.2011 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів

Опублікована стаття «Під покровом роду Драгоманових-Косачів».

Листування з Роберто Гаабом відкрило переді мною ще одну непересічну особистість славного роду Драгоманових-Косачів. Він немало часу присвятив розшуку родичів.

Більше інформації…

9.09.2011 Нова стаття про українського діяча

Опубліковано статтю «Михайло Черешньовський: штрихи до портрета».

Творчість Михайла Черешньовського належить до епохальних явищ українського мистецтва. Його могутній талант наполегливо й болісно пробивав собі дорогу серед складних перипетій 20-го століття.

Більше інформації…