2012 р.
2.04.2012 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів
Опублікована стаття «Оксана Драгоманова».
Оксана Драгоманова (1894–1961) походила зі славетного роду. Як і всі Драгоманови, вона мала здібності до вивчення іноземних мов й досконало володіла сімома.
26.03.2012 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів
Опублікована стаття «Микола Косач».
Чи ж знала тоді Леся, що братова звичка діяти швидше, ніж думати, яку вона спостерегла, відіграє фатальну роль у його долі?..
19.03.2012 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів
Опублікована стаття «Олена Пчілка».
Ольга Косач тяжко й цілеспрямовано готувала ґрунт, на якому зросли й розквітли таланти її дітей. Мудра й ніжна мати різьбила характери своїх дітей відразу на широку шкалу.
12.03.2012 Нова стаття про Лесю Українку
Опублікована стаття «Перший переклад драматичного твору Лесі Українки англійською мовою».
Знайомство Софії Вольської, яка, безсумнівно, до 1919 р. жила в Києві, з Лесею Українкою особисто, відбулося через К. Квітку, що був частим гостем київського мешкання її матері Стефанії.
5.03.2012 Нова стаття з історії родин
Драгоманових і Косачів
Опублікована стаття «Батько великої українки».
Воістину Петро Антонович Косач жив і працював для сім’ї, переймався її інтересами, уболівав за її справи. Розумів порухи душі кожної дитини.
27.02.2012 Нова стаття
Опублікована стаття «Темнокрила качка, або Як ми налагоджуємо співпрацю з іноземними кінопартнерами».
Зробити радикальний крок, реформувавши усі ланки кіноіндустрії, починаючи від призначення на керівні посади молодих рішучих людей, вільних від шаблонів управління старої бюрократії
9.02.2012 Нова стаття про Лесю Українку
Опублікована стаття «Листи Лесі Українки до Фелікса Волховського».
Шлю запит до бібліотеки Конгресу і одержую радісну звістку: так, архів Волховського в США, зберігається він в Інституті Гувера при Стенфордському університеті.
2.02.2012 Нова стаття про Лесю Українку
Опублікована стаття «Фольклор і міфологія в «Лісовій пісні» Лесі Українки».
Ми навели лише деякі нові фольклорні й міфологічні дані, які, на нашу думку, можуть певною мірою стимулювати дальші пошуки у вивченні особливостей фольклоризму «Лісової пісні» Лесі Українки.
26.01.2012 Нова стаття про Лесю Українку
Опублікована стаття «Лісова пісня» Лесі Українки і «Затоплений дзвін» Гергарта Гауптмана».
Затоплений дзвін» Леся Українка назвала «неземним». За жанром – це символічна, навіть символістична драма, тоді як «Лісова пісня», за визначенням самої Лесі Українки, – символічно-реалістична.
19.01.2012 Нова стаття про Лесю Українку
Опублікована стаття «Мавка у творчості Івана Франка і Лесі Українки: типологія чи контактні зв’язки?».
Мавка Лесі Українки – один з найпоетичніших і найглибших образів світової літератури. Народився він на перехрещенні слов’янської міфології, української і світової художньої культури.
16.01.2012 Нова стаття про Лесю Українку
Закінчуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Лісова пісня».
“Лісова пісня” Лесі Українки виникла на основі українського і світового фольклору, міфології, а безпосереднім тлом для неї послужив своєрідний заповідник поліської краси – урочище Нечимне, що в селі Скулин.
12.01.2012 Нова стаття про Лесю Українку
Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Проза».
Леся Українка якось обмовилась, що вона вміє фантазувати казки у величезній кількости.
9.01.2012 Нова стаття про Лесю Українку
Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Визвольна боротьба».
Тут, у поліській глуші, пригадувала картини демонстрацій і почуті “пісні про волю”, осмислювала співвідношення тональности цих пісень, їх слів і мелодій до складності моменту.
5.01.2012 Нова стаття про Лесю Українку
Продовжуємо публікувати книгу Івана Денисюка і Тамари Скрипки «Дворянське гніздо Косачів». Сьогодні – розділ «Поеми».
На цьому місці слід згадати й інші поеми Лосі Українки, написані у її ранній вік у Колодяжному, – “Русалку”, “Самсона”.
2.01.2012 Нова стаття про українського діяча
Опубліковано статтю «Самотня жінка, яка любила красу».
Київ, де «обійняла б кожний камінець», Людмила Морозова не наважувалася відвідати – боялася відлякати образ минулого, яким жила.